Первая летописьГлава 19 |
|
1 |
|
2 Давуд подумал: |
|
3 аммонитские вожди сказали Хануну: |
|
4 И Ханун схватил людей Давуда, обрил их, обрезал их одежды наполовину, до ягодиц, и отослал их обратно. |
|
5 Когда они ещё были в пути, об этих людях рассказали Давуду, и он послал им навстречу людей, потому что они были сильно опозорены. |
|
6 Когда аммонитяне поняли, что сделались ненавистными Давуду, Ханун и аммонитяне послали тридцать шесть тонн серебра, чтобы нанять колесницы и колесничих в Месопотамии, . в Сирийском царстве Маахе и в Цове. |
|
7 Они наняли тридцать две тысячи колесниц и колесничих, а также царя Маахи с его воинами, который пришёл, расположившись станом возле города Медевы. Аммонитяне собрались из своих городов и приготовились к сражению. |
|
8 Услышав об этом, Давуд послал Иоава со всем войском сразиться с ними. |
|
9 Аммонитяне вышли и расположились боевым порядком у входа в свой город, а пришедшие на помощь цари стояли отдельно в открытом поле. |
|
10 Когда Иоав увидел, что сражаться придётся и впереди, и сзади, он выбрал некоторых из лучших воинов Исраила и выстроил их против сирийцев. |
|
11 Остальных людей он отдал под начало своего брата Авишая, и они выстроились против аммонитян. |
|
12 Иоав сказал: |
|
13 Будь мужествен! Будем храбро сражаться за наш народ и города нашего Бога, и пусть Вечный сделает так, как Ему угодно! |
|
14 После этого Иоав со своими воинами вступил в сражение с сирийцами, и те побежали перед ним. |
|
15 Когда аммонитяне увидели, что сирийцы бегут, они тоже побежали от Авишая, брата Иоава, и отступили в город. А Иоав вернулся в Иерусалим. |
|
16 Увидев, что они разбиты исраильтянами, сирийцы послали гонцов за сирийцами, жившими за рекой Евфратом, во главе которых был Шовах, начальник войска Ададезера. |
|
17 Когда об этом доложили Давуду, он собрал весь Исраил и переправился через Иордан. Он пришёл к сирийцам и выстроил против них своих воинов. Когда Давуд атаковал сирийцев, |
|
18 те побежали перед Исраилом, и Давуд перебил из них семь тысяч колесничих и сорок тысяч пеших воинов. Он убил и начальника их войска Шоваха. |
|
19 Увидев, что они разбиты Исраилом, подданные Ададезера заключили с Давудом мир и покорились ему. |
1-а хронiкиРозділ 19 |
|
1 |
|
2 І сказав Давид: „Зроблю́ я ми́лість Ханунові, Нахашевому синові, як ба́тько його зробив був ми́лість мені“. І Давид послав послів, щоб потішити його за його ба́тька. І прибули́ Давидові раби до аммонітського кра́ю, до Хануна, щоб потішити його́. |
|
3 А начальники аммонітян сказали до Хануна: „Чи Давид ша́нує батька твого в оча́х твоїх тим, що послав тобі потіши́телів? Чи ж раби його прийшли до тебе не на те, щоб ви́відати, і щоб зни́щити, і щоб ви́шпигувати край?“ |
|
4 І взяв Ханун Давидових рабів та й оголив їх, й обрізав їхню оде́жу в половині аж до сиді́ння, та й відпустив їх... |
|
5 І пішли й доне́сли Давидові про тих мужів, а він послав навпро́ти них, бо ті мужі були дуже осоро́млені. І цар їм сказав: „Сидіть в Єрихо́ні, аж поки відросте́ вам борода, потім пове́рнетесь“. |
|
6 І побачили аммоні́тяни, що вони знена́виджені в Давида. І послав Ханун та аммоні́тяни тисячу тала́нтів срібла, щоб ви́найняти собі колесни́ці та верхівці́в з Араму двох річок і з Араму Маахи та з Цови. |
|
7 І найняли вони собі тридцять і дві тисячі колесни́ць, і царя Маахи та наро́д його, — і прийшли й таборува́ли перед Медевою. Також аммоні́тяни зібралися зо своїх міст і прийшли до бо́ю. |
|
8 А коли Давид прочув про це, то послав Йоава та все ві́йсько ли́царів. |
|
9 І повихо́дили аммоні́тяни, і вставилися до бо́ю при вході до міста. А царі, що прийшли, — вони самі були на полі. |
|
10 І побачив Йоа́в, що бойови́й фронт став на нього спе́реду та поза́ду, то вибрав зо всього ви́браного в Ізраїлі, та й установи́в їх навпроти сирі́ян. |
|
11 А решту наро́ду дав під ру́ку свого брата Ав'шая, й їх установи́ли навпроти аммоні́тян, |
|
12 і сказав: „Якщо сирі́яни бу́дуть сильніші від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммоні́тяни будуть сильніші від тебе, то допоможу́ тобі. |
|
13 Будь мужній, і стіймо міцно за наро́д наш та за міста́ нашого Бога, а Господь нехай зробить, що́ добре в оча́х Його́!“ |
|
14 А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшов перед сирі́ян до бо́ю, то ті повтікали перед ним. |
|
15 А аммоні́тяни побачили, що повтікали сирі́яни, то й вони повтікали перед братом його Ав'шаєм, і ввійшли до міста, а Йоа́в прибув до Єрусалиму. |
|
16 А коли побачили сирі́яни, що вони побиті Ізраїлем, то послали послів, і привели́ сиріян, що з другого боку Річки, а Шофах, зверхник Гадад'езерового ві́йська, був перед ними. |
|
17 І було доне́сено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йорда́н та прийшов до них, і вста́вився проти них. І встанови́вся Давид на бій проти сиріян, і вони воювали з ним. |
|
18 І побігли сирі́яни перед Ізраїлем, а Давид повбивав із сирі́ян сім тисяч колесни́ць та сорок тисяч пішого люду. І вбив він Шофаха, зверхника ві́йська... |
|
19 А коли Гадад'езерові раби побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замири́лися з Давидом і служили йому. І сиріяни вже не хотіли допомагати аммоні́тянам. |
Первая летописьГлава 19 |
1-а хронiкиРозділ 19 |
|
1 |
1 |
|
2 Давуд подумал: |
2 І сказав Давид: „Зроблю́ я ми́лість Ханунові, Нахашевому синові, як ба́тько його зробив був ми́лість мені“. І Давид послав послів, щоб потішити його за його ба́тька. І прибули́ Давидові раби до аммонітського кра́ю, до Хануна, щоб потішити його́. |
|
3 аммонитские вожди сказали Хануну: |
3 А начальники аммонітян сказали до Хануна: „Чи Давид ша́нує батька твого в оча́х твоїх тим, що послав тобі потіши́телів? Чи ж раби його прийшли до тебе не на те, щоб ви́відати, і щоб зни́щити, і щоб ви́шпигувати край?“ |
|
4 И Ханун схватил людей Давуда, обрил их, обрезал их одежды наполовину, до ягодиц, и отослал их обратно. |
4 І взяв Ханун Давидових рабів та й оголив їх, й обрізав їхню оде́жу в половині аж до сиді́ння, та й відпустив їх... |
|
5 Когда они ещё были в пути, об этих людях рассказали Давуду, и он послал им навстречу людей, потому что они были сильно опозорены. |
5 І пішли й доне́сли Давидові про тих мужів, а він послав навпро́ти них, бо ті мужі були дуже осоро́млені. І цар їм сказав: „Сидіть в Єрихо́ні, аж поки відросте́ вам борода, потім пове́рнетесь“. |
|
6 Когда аммонитяне поняли, что сделались ненавистными Давуду, Ханун и аммонитяне послали тридцать шесть тонн серебра, чтобы нанять колесницы и колесничих в Месопотамии, . в Сирийском царстве Маахе и в Цове. |
6 І побачили аммоні́тяни, що вони знена́виджені в Давида. І послав Ханун та аммоні́тяни тисячу тала́нтів срібла, щоб ви́найняти собі колесни́ці та верхівці́в з Араму двох річок і з Араму Маахи та з Цови. |
|
7 Они наняли тридцать две тысячи колесниц и колесничих, а также царя Маахи с его воинами, который пришёл, расположившись станом возле города Медевы. Аммонитяне собрались из своих городов и приготовились к сражению. |
7 І найняли вони собі тридцять і дві тисячі колесни́ць, і царя Маахи та наро́д його, — і прийшли й таборува́ли перед Медевою. Також аммоні́тяни зібралися зо своїх міст і прийшли до бо́ю. |
|
8 Услышав об этом, Давуд послал Иоава со всем войском сразиться с ними. |
8 А коли Давид прочув про це, то послав Йоава та все ві́йсько ли́царів. |
|
9 Аммонитяне вышли и расположились боевым порядком у входа в свой город, а пришедшие на помощь цари стояли отдельно в открытом поле. |
9 І повихо́дили аммоні́тяни, і вставилися до бо́ю при вході до міста. А царі, що прийшли, — вони самі були на полі. |
|
10 Когда Иоав увидел, что сражаться придётся и впереди, и сзади, он выбрал некоторых из лучших воинов Исраила и выстроил их против сирийцев. |
10 І побачив Йоа́в, що бойови́й фронт став на нього спе́реду та поза́ду, то вибрав зо всього ви́браного в Ізраїлі, та й установи́в їх навпроти сирі́ян. |
|
11 Остальных людей он отдал под начало своего брата Авишая, и они выстроились против аммонитян. |
11 А решту наро́ду дав під ру́ку свого брата Ав'шая, й їх установи́ли навпроти аммоні́тян, |
|
12 Иоав сказал: |
12 і сказав: „Якщо сирі́яни бу́дуть сильніші від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммоні́тяни будуть сильніші від тебе, то допоможу́ тобі. |
|
13 Будь мужествен! Будем храбро сражаться за наш народ и города нашего Бога, и пусть Вечный сделает так, как Ему угодно! |
13 Будь мужній, і стіймо міцно за наро́д наш та за міста́ нашого Бога, а Господь нехай зробить, що́ добре в оча́х Його́!“ |
|
14 После этого Иоав со своими воинами вступил в сражение с сирийцами, и те побежали перед ним. |
14 А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшов перед сирі́ян до бо́ю, то ті повтікали перед ним. |
|
15 Когда аммонитяне увидели, что сирийцы бегут, они тоже побежали от Авишая, брата Иоава, и отступили в город. А Иоав вернулся в Иерусалим. |
15 А аммоні́тяни побачили, що повтікали сирі́яни, то й вони повтікали перед братом його Ав'шаєм, і ввійшли до міста, а Йоа́в прибув до Єрусалиму. |
|
16 Увидев, что они разбиты исраильтянами, сирийцы послали гонцов за сирийцами, жившими за рекой Евфратом, во главе которых был Шовах, начальник войска Ададезера. |
16 А коли побачили сирі́яни, що вони побиті Ізраїлем, то послали послів, і привели́ сиріян, що з другого боку Річки, а Шофах, зверхник Гадад'езерового ві́йська, був перед ними. |
|
17 Когда об этом доложили Давуду, он собрал весь Исраил и переправился через Иордан. Он пришёл к сирийцам и выстроил против них своих воинов. Когда Давуд атаковал сирийцев, |
17 І було доне́сено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йорда́н та прийшов до них, і вста́вився проти них. І встанови́вся Давид на бій проти сиріян, і вони воювали з ним. |
|
18 те побежали перед Исраилом, и Давуд перебил из них семь тысяч колесничих и сорок тысяч пеших воинов. Он убил и начальника их войска Шоваха. |
18 І побігли сирі́яни перед Ізраїлем, а Давид повбивав із сирі́ян сім тисяч колесни́ць та сорок тисяч пішого люду. І вбив він Шофаха, зверхника ві́йська... |
|
19 Увидев, что они разбиты Исраилом, подданные Ададезера заключили с Давудом мир и покорились ему. |
19 А коли Гадад'езерові раби побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замири́лися з Давидом і служили йому. І сиріяни вже не хотіли допомагати аммоні́тянам. |